Павло Дуров: нерозказана історія засновника Telegram

Павло Дуров, якого часто називають “російським Цукербергом”, народився 10 жовтня 1984 року в Ленінграді, нині Санкт-Петербург. З раннього віку Дуров демонстрував природний потяг до технологій, зумовлений цікавістю, що формувала його майбутнє.

Його батько, Валерій Дуров, був шанованим філологом, і цей академічний вплив завжди був присутній у вихованні Павла. Однак, тоді як батько зосереджувався на мові та літературі, Павло прагнув до цифрового світу, зачарований перспективами комп’ютерів та інтернету.

Ранні роки освіти Дурова

Рані шкільні роки Дурова пройшли в Італії, де його батько працював викладачем. Цей міжнародний досвід розширив його світогляд і познайомив із глобальними можливостями технологій.

Після повернення до Росії він вступив до Академічної гімназії Санкт-Петербурга — закладу, відомого інтелектуальною вимогливістю. Саме тут почав формуватись інтерес Дурова до технологій. Він самостійно вивчив програмування, часто занурюючись у виклики, і став серед однолітків відомим як людина, якій судилося досягнути великих висот у технологіях.

У 2006 році Павло закінчив Санкт-Петербурзький державний університет зі ступенем філолога. Його вибір навчання міг здаватися незвичайним для техноентузіаста, але він відображав подвійний вплив у його житті. Навички, здобуті завдяки лінгвістиці — структурне мислення, увага до деталей та цінування комунікації, — виявились дуже корисними у подальших проєктах.

Початок: зростання ВКонтакте

Ще під час навчання в університеті Дуров почав експериментувати із соціальними мережами, натхненний популярністю платформ на Заході, зокрема Facebook. У 2006 році, використовуючи свої навички програмування та підтримку старшого брата Миколи — математика і програміста, — Дуров заснував ВКонтакте (VK), соціальну мережу, орієнтовану на російськомовну аудиторію. VK швидко завоював популярність, заповнивши пробіл на російському ринку, де аналогічних платформ тоді не існувало.

Павло бачив VK як платформу, яка повинна бути безкоштовною, зручною у використанні та базуватися на принципах свободи слова. Завдяки його лідерству VK стрімко розвивався і за кілька років став найбільшою соцмережею в Росії та регіоні. Дуров активно брав участь у всіх аспектах розробки платформи — від програмування до дизайну інтерфейсу.

Однак успіх VK мав і свої виклики. У міру зростання соцмережа почала привертати увагу як конкурентів, так і російського уряду, який прагнув контролювати платформу.

Відмова Дурова співпрацювати з владою та його рішучий захист конфіденційності користувачів і свободи вираження призвели до зростання тиску. До 2014 року, через конфлікти із владою та акціонерами, Дуров був змушений покинути створену ним платформу, що стало кінцем цілої епохи для VK.

Telegram: месенджер орієнтований на конфіденційність

Після відходу з ВКонтакте Дуров не витрачав зайвого часу на новий проєкт. У 2013 році, ще під час складного періоду закінчення роботи в VK, він та його брат запустили Telegram. Цей новий месенджер не був просто черговим гравцем на переповненому ринку — це був прямий відповідь на зростаючі побоювання щодо конфіденційності та безпеки даних у цифрову епоху.

Telegram було створено з акцентом на конфіденційність. Використовуючи протокол Миколи MTProto, додаток забезпечував наскрізне шифрування повідомлень, що робило їх майже неможливими для перехоплення. Ця увага до безпеки була не лише технічною, а й філософською позицією. Дуров хотів створити платформу, де користувачі могли б спілкуватися вільно, без страху стеження — те, чого він не міг повністю досягти у VK.

Telegram зростав поступово, але стабільно. До кінця першого року месенджер мав близько 100 000 активних користувачів щодня, і ця кількість швидко зросла завдяки міцним функціям безпеки.

У світі, все більше занепокоєному конфіденційністю — особливо після викриттів Сноудена у 2013 році, — Telegram завоював популярність. Протягом двох років кількість активних користувачів перевищила 50 мільйонів щомісяця, що було свідченням стрімкого зростання.

Однією з унікальних функцій Telegram були “Таємні чати”, де можна було налаштувати автознищення повідомлень. Додаток також запропонував “Канали” для широкого поширення інформації та ботів для автоматичних сервісів, що розширили Telegram у багатофункціональну платформу комунікації.

До 2017 року Telegram став глобальним феноменом. Щодня месенджер обробляв більше 15 мільярдів повідомлень, а кількість активних користувачів перевищила 100 мільйонів. Telegram здобув популярність у регіонах, де високий рівень стурбованості урядовим наглядом, включно з Європою, Близьким Сходом та Азією. Його універсальність і зосередженість на приватності приваблювали активістів, журналістів і тих, для кого важлива захищена комунікація.

Попри успіх, Telegram зіштовхнувся із викликами. Уряди різних країн почали звертати увагу на месенджер, що дозволяв користувачам комунікувати поза їхнім контролем. У відповідь кілька держав намагалися блокувати або обмежити доступ до Telegram, посилаючись на його використання терористами й дисидентами. Дуров, однак, відмовлявся йти на компроміс, нерідко знаходячи інноваційні способи обходити блокування і забезпечувати роботу платформи для користувачів.

До 2018 року Telegram мав понад 200 мільйонів активних користувачів на місяць і продовжував зростати. Додаток закріпився як головний гравець на світовій арені месенджерів, здобувши повагу завдяки відданості принципам конфіденційності та безпеки.

Що таке TON? Дуров і криптовалюта

Telegram досягнувши успіху, Дуров не збирався зупинятися. Вічно дивлячись уперед, він задумав новий проєкт, який мав би вивести його принципи приватності та свободи на новий рівень. У 2018 році Дуров представив Telegram Open Network (TON) — децентралізовану платформу, створену для революції у взаємодії людей в онлайні.

TON не був звичайним блокчейном — це була смілива візія Дурова щодо принципово нової цифрової екосистеми. Він бачив у цьому спосіб розширення Telegram, дозволяючи проводити безпечні та блискавичні транзакції й використовувати децентралізовані сервіси без залежності від традиційних систем.

Проєкт швидко зібрав значний інтерес. Інвестори побачили потенціал у децентралізованому підході TON, і Telegram, провівши початковий розпродаж токенів Toncoin, зібрав понад $1.7 мільярда — один із найбільших ICO в історії.

Однак реалізація TON стикнулася з серйозними труднощами, особливо з боку регуляторів. Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) стверджувала, що продаж криптовалюти Gram був нелегальною пропозицією цінних паперів. Після тривалого судового процесу в 2020 році Дуров вирішив припинити участь Telegram у проєкті й повернув інвесторам кошти.

Але це не стало кінцем TON. Спільнота розробників вирішила продовжити розвиток проекту самостійно, що стало можливим завдяки децентралізованій природі мережі.

Чому арештували Дурова?

У серпні 2024 року Дурова було заарештовано поліцією Франції в аеропорту Ле Бурже поблизу Парижа в межах розслідування Telegram щодо модерації нелегального контенту. Подробиці та пов’язана дискусія розгорнулися між етикою даних та урядовим контролем, що визначало епоху конфіденційності.