Централізовані vs. децентралізовані цифрові мережі: ключові відмінності
Що таке централізовані мережі?
Централізована цифрова мережа — це мережа, в якій центральна влада контролює функціонування мережі.
Цією владою може бути одна особа, група осіб або корпорація. Як правило, централізована влада відповідає за підтримку мережі, управління користувачами та встановлення правил і норм.
Архітектура централізованої мережі побудована навколо одного серверу, на якому виконуються всі важливі процеси. Якщо сервер виходить з ладу, мережа перестає працювати. Багато цифрових платформ, з якими ми взаємодіємо щодня, як-от Facebook та YouTube, є централізованими. У цих прикладах єдина організація (компанія) контролює всі дані та процеси в мережі.
Як працює централізована мережа?
У централізованій мережі центральний сервер відповідає за виконання основних функцій обробки даних і управління мережею.
Цей сервер зберігає всі дані та управляє процесами мережі. Він може бути розташований в одному місці або розподілений між кількома місцями.
Робочі станції в межах мережі, які мають менші обчислювальні ресурси, підключаються до центрального сервера. Замість того, щоб самостійно виконувати певні функції (збереження даних, запуск програм), ці станції надсилають свої запити до центрального сервера для обробки.
Центральний сервер зазвичай має високі обчислювальні потужності та великий обсяг пам’яті, а також високошвидкісне підключення до Інтернету. Це дозволяє обслуговувати велику кількість користувачів і даних.
Що таке децентралізовані мережі?
Децентралізована цифрова мережа не підпорядковується центральній владі.
Замість цього контроль розподіляється між її користувачами. У децентралізованій мережі немає єдиного серверу або точки управління. Мережа працює на основі взаємодії між учасниками, де кожен користувач має рівні права та обов’язки.
Чудовим прикладом децентралізованої мережі є сам Інтернет, який формально не контролюється однією владою, а розподіляється між користувачами. Однак деякі стверджують, що Інтернет рухається в напрямку централізації через монополію великих компаній, таких як Google, Facebook та WordPress.
Як відбувається централізація? Дані концентруються на серверах цих великих гравців, і все, що користувачам потрібно в Інтернеті, проходить через них. Отже, на запитання «Інтернет централізований чи децентралізований?» можна відповісти так: технічно він децентралізований, але аргументи щодо поступового руху до централізації не можна недооцінювати.
Ще одним прикладом є Bitcoin, перша криптовалюта. Архітектура мережі Bitcoin народилася після Великої фінансової кризи 2007–2008 років. Коротко кажучи, Bitcoin був створений як децентралізована мережа саме через те, що централізовані інституції (банки, фінансові установи) «не виправдали очікувань людей».
Творці Bitcoin зрозуміли, що за наявності єдиної точки управління або вразливості вся фінансова система перебуває під загрозою. Тому вони розробили Bitcoin як децентралізовану та розподілену мережу. Жодна особа чи група не контролює її – управління здійснюється користувачами мережі.
Як працює децентралізована мережа?
Замість того, щоб покладатися на один центральний сервер, децентралізована мережа розподіляє завдання обробки інформації між кількома пристроями.
У децентралізованій мережі, навіть якщо один з основних вузлів вийде з ладу або буде атакований, решта серверів все одно надаватимуть доступ до даних користувачам. Таким чином, мережа продовжує функціонувати без перебоїв.
Сучасні технології забезпечують комп’ютерам та іншим пристроям значні обчислювальні потужності, які можна синхронізувати і використовувати для децентралізованих обчислень. Це й робить можливими децентралізовані мережі.
Варто пам’ятати, що хоча децентралізовані мережі відрізняються від централізованих, вони все ж залежать від головних серверів, хоча їх у мережі більше одного.
Основні відмінності між централізованими та децентралізованими мережами
Окрім місця контролю, основні відмінності між централізованими та децентралізованими мережами полягають у їхній філософії.
Простими словами, централізована мережа створена для підтримки контролю та стабільності. Натомість децентралізована мережа орієнтована на свободу користувачів та співпрацю.
Ось основні відмінності між цими двома системами:
- Залучення третіх сторін: у централізованій мережі потрібна участь третьої сторони для забезпечення зв’язку між вузлами. У децентралізованій мережі вузли спілкуються напряму.
- Прозорість: централізовані мережі менш прозорі через зосередження даних в одному центральному місці. Децентралізація підвищує прозорість завдяки використанню технології розподіленого реєстру.
- Безпека: централізовані мережі більш вразливі до атак, адже зловмисникам достатньо зламати центральну точку. У децентралізованих мережах компрометація одного вузла не зачіпає інші.
- Масштабованість: централізовані мережі легше масштабувати шляхом додавання серверів. У децентралізованих мережах кожен вузол має бути здатним обробляти додатковий трафік, що складніше.
- Комісії за обмін: централізовані мережі мають вищі комісії через наявність посередників (банки, фінансові служби). У децентралізованих мережах відсутність посередників знижує витрати.
Переваги централізованих та децентралізованих мереж
Серед переваг централізованих мереж є чітка ієрархія, недороге впровадження та проста делегація завдань. Натомість децентралізовані мережі мають незмінність, стійкість до цензури та надають користувачам повний контроль і безпеку.
Централізовані мережі мають чітку ієрархічну структуру управління, що є корисним у кризових ситуаціях, коли рішення потрібно приймати швидко.
Вони також є дешевшими у впровадженні та експлуатації, оскільки потрібно керувати лише одним сервером або основною системою. Крім того, делегування завдань відбувається простіше завдяки чіткому розподілу повноважень.
Децентралізовані мережі забезпечують користувачів повним контролем над їхніми даними. Вони незмінні, тобто дані, введені до системи, не можуть бути змінені, що забезпечує їхню цілісність і захист від шахрайства.
Крім цього, децентралізовані мережі використовують криптографію для безпеки даних у розподілених реєстрах.
Недоліки централізованих та децентралізованих мереж
Централізовані мережі страждають від цензури, обмеженої масштабованості та проблем з безпекою, тоді як децентралізовані мережі мають проблеми з витратами, нестачею чіткості та високою волатильністю.
У централізованій системі часто існує одна точка вразливості: якщо центральна влада буде скомпрометована, це може зруйнувати всю систему.
У той же час обмеження масштабованості може стримувати розвиток централізованих систем, якщо це залежить від рішень центральної влади.
У децентралізованих мережах також можливі виклики через нестачу організаційної чіткості в управлінні і через витрати на впровадження децентралізації технічної інфраструктури.
