Казахстан може стати криптохабом Центральної Азії
Казахстан має потенціал стати провідним центром криптовалют у Центральній Азії за умови пом’якшення регуляторних обмежень, вважає Каниш Тулеушин, перший заступник міністра цифрового розвитку, інновацій та аерокосмічної промисловості Казахстану.
У нещодавньому опублікованому в газеті «Казахстанська правда» авторському матеріалі Тулеушин зазначив, що цифровий майнінг та виважена державна політика можуть зробити Казахстан регіональним лідером у сфері блокчейн-інновацій.
«Якщо всі обмеження будуть зняті, а торгівля цифровими активами дозволена по всій території країни, ефект може бути значним», – написав він.
«Казахстан може стати криптохабом Центральної Азії», – додав Тулеушин, підкресливши, що ширша легалізація та оподаткування можуть принести до національного бюджету сотні мільярдів тенге.
Він закликав запровадити загальнодержавні правила для крипторинку, забезпечити прозорі біржі та легальні криптоАТМ.
Криптовидобувники можуть модернізувати інфраструктуру Казахстану
Тулеушин наголосив, що компанії з криптомайнінгу можуть відіграти ключову роль у модернізації енергетичної інфраструктури країни. Подібно до практики в США, майнери в Казахстані могли б допомагати балансувати енергомережу, споживаючи надлишкову електроенергію.
У межах енергетичної ініціативи 70/30 іноземні інвестори вкладають кошти в модернізацію теплових електростанцій: 70% виробленої потужності надходить у національну мережу, а 30% – майнерам.
Він також запропонував використовувати попутний нафтовий газ із нафтогазових родовищ для забезпечення енергопостачання дата-центрів, що знизить викиди й принесе додатковий дохід нафтовикам.
За останні три роки сектор криптовидобутку Казахстану сплатив у вигляді податків вже $34,6 млн. Станом на 2023 рік уряд зареєстрував 415 000 майнінгових машин, видав 84 ліцензії та акредитував п’ять майнінгових пулів, повідомив Тулеушин.
Обсяги торгівлі криптовалютами на біржі Міжнародного фінансового центру Астана (AIFC) зросли з $324 млн у 2023 році до $1,4 млрд у 2024-му. Починаючи з 2025 року майнери зобов’язані будуть продавати 75% добутої ними криптовалюти через платформи AIFC.
Казахстан стикається з нерегульованими криптотрейдами
Незважаючи на прогрес, торгівля криптовалютами поза рамками AIFC досі майже не регулюється: у 2023 році обсяг таких операцій оцінювався в $4,1 млрд, причому 91,5% цього обороту відбувалося без нагляду держави.
У 2024 році влада закрила 36 нелегальних обмінників, заморозивши активи на $4,8 млн, а також припинила діяльність двох фінансових пірамід.
Країна також розробляє внутрішню цифрову валюту центробанку (CBDC) — цифрову тенге. Розробку розпочали в лютому 2023 року, а плановий запуск призначений на 2025 рік.
Окрім Казахстану, лояльний підхід до індустрії цифрових активів демонструють також Узбекистан і Киргизстан.
7 травня криптобіржа Binance підписала меморандум про взаєморозуміння з Національним агентством з інвестицій Киргизької Республіки для впровадження інфраструктури криптоплатежів та навчальних програм з блокчейну в країні.
