Як торгові війни впливають на акції та криптовалюту

Торгова війна США та Китаю у 2025 році

2 квітня 2025 року президент Дональд Трамп оголосив надзвичайний економічний стан і анонсував масштабні нові мита на імпорт.

Політика, прозвана «Днем визволення», встановила базове мито у 10% на всі іноземні товари, а для продукції з Китаю — вражаючі 145%. Цей крок подавався як засіб усунення давніх торгових дисбалансів і захисту національної промисловості.

Китай відреагував майже миттєво. Мита на імпорт із США зросли до 125%, а також були введені обмеження на експорт рідкоземельних елементів — матеріалів, життєво необхідних для світового виробництва. За лічені дні торгівля між двома найбільшими економіками світу різко сповільнилася.

Ринки відреагували негативно. Індекс S&P 500 впав на 15% менше ніж за тиждень. Nasdaq до 7 квітня знизився на майже 20% з початку року. Інвесторів налякали масштаби ескалації і можливі наслідки для глобального економічного зростання.

Крипторинок також не залишився осторонь. На фоні падіння акцій та поширення невизначеності, обсяги торгівлі Bitcoin різко зросли — багато хто шукав захист у цифрових активах.

Далі розглянемо, як ці торгові напруження вплинули на фінансові ринки — спершу на традиційні акції, а потім на криптовалюту.

Вплив торгових війн на акції

Ринки не люблять несподіванок — а торгові війни їм особливо ненависні.

Коли США у квітні 2025 року оголосили про 145% мито на китайський імпорт, Уолл-стріт відреагував блискавично і жорстко. Індекс S&P 500 втратив понад 10% лише за два дні. Технологічні акції постраждали ще сильніше: Nasdaq впав майже на 20% з початку року.

Однак для тих, хто спостерігає за ринками під час попередніх торговельних суперечок, це вже стало звичним явищем. У 2018–2019 роках, під час першої хвилі тарифної боротьби між США та Китаєм, будь-який твіт про переговори або нові мита викликав різкі коливання на біржі. Якщо згадати ще раніше, то Акт Смута-Гоулі 1930 року — один із найвідоміших прикладів: мита накопичувалися, світова торгівля скорочувалася, а Велика депресія загострювалася.

Чому ж акції реагують так боляче? Є кілька причин. Мита підвищують вартість імпортних товарів, що зменшує маржу прибутку для компаній, які залежать від міжнародних ланцюгів постачання. Якщо автоконцерн або виробник електроніки змушений платити більше за компоненти — ці витрати або з’їдають частину прибутку, або перекладаються на споживача. У будь-якому разі це погано для доходів, а саме вони й визначають вартість акцій.

Є й фактор страху. Торгові війни породжують велику невизначеність для економіки — чи буде ще більше мит? Чи відповість хтось із партнерів? Така непередбачуваність змушує компанії відкладати інвестиції і наймання працівників, а споживачі можуть скоротити свої витрати. Усе це проявляється в зростанні волатильності ринку, індекс VIX — так званий «індекс страху» Уолл-стріт — за таких обставин зазвичай сильно зростає.

Центральні банки інколи намагаються пом’якшити удар — регулюють ставки чи вводять додаткову ліквідність. Та коли джерело проблем політичне, їхні можливості обмежені.

Чи знали ви? 9 квітня 2025 року Трамп оголосив 90-денну паузу на введення нових мит для більшості країн. Він пояснив це паузою, оскільки люди стали «трішки нервувати», як він сам це охарактеризував, описуючи напругу на ринках.

Як криптовалюта реагує на тарифи: спочатку обвал, потім відновлення

Тарифи вдарили і по криптовалюті, але ринок відновився вже за декілька днів, продемонструвавши, наскільки волатильним і водночас швидко реагуючим є крипторинок у періоди глобальної невизначеності.

Після оголошення нових мит Трампа Bitcoin опустився до приблизно $76 000. Ethereum та інші основні токени теж відчули падіння, а протягом кількох днів із загальної капіталізації ринку криптовалют зникло близько $200 млрд.

Однак подібний розпродаж — річ не рідкісна. Коли невизначеність різко зростає — як-от під час раптової ескалації торгових суперечок — інвестори зазвичай переходять у безпечніші активи: готівку чи облігації, виходячи з більш волатильних інструментів, зокрема й криптовалюти. Це класичний «risk-off» перехід.

Але, як показує історія, криптовалюта швидко відновлюється. До середини квітня Bitcoin уже повернувся до майже $85 000. Також відбили частину втрат Ether, XRP та інші великі альткоїни. Для багатьох інвесторів це стало нагадуванням: хоч криптовалюта й волатильна, її дедалі частіше розглядають як цінний хедж — актив поза контролем держав і політики.

У 2018–2019 роках, під час попередньої хвилі напруженості між США та Китаєм, Bitcoin демонстрував схожий сценарій: короткочасне падіння — і стрімке відновлення. Навесні 2025 року нові мита на імпорт із Канади й Мексики теж спричинили короткотривалий спад, але швидко розвернули ринок догори.

Для акцій ситуація складніша: станом на квітень S&P 500 знизився майже на 9% з початку року, а Nasdaq впав більш ніж на 13%. Невелике підняття ринку відбулося після оголошення 90-денної паузи мит, та загальний настрій на фондових ринках залишається хитким.

Що торгові війни означають для ланцюгів постачання і споживачів

Ланцюговий ефект торгової війни 2025 року проходить крізь глобальні ланцюги поставок — галузь за галуззю.

Від електроніки до автомобілів і медицини — вартість транспортування товарів у світі зростає. Зупинимося на деяких ключових галузях.

Вплив торгових війн на електроніку та напівпровідники

Електроніка — в самому центрі подій. У 2024 році США імпортували з Китаю електроніки на $146 млрд. При такій зміні мит, компаніям загрожують додаткові $182 млрд щорічних витрат, якщо ці ставки збережуться.

Для споживачів це також проблема. Наприклад, Apple: якщо не отримати звільнення від мит для телефонів, iPhone 16 Pro Max може подорожчати з $1,199 до понад $1,800. Додайте до цього невизначеність щодо майбутніх мит для ноутбуків, чипів, смартпристроїв — і вся галузь перебуває у напрузі.

Вплив торгових війн на автомобільну галузь

Автовиробники опинилися в аналогічній ситуації. США підвищили мита на китайські автомобілі з 25% до понад 100%. Йдеться не лише про готові авто — батареї, чипи та інші комплектуючі з Китаю теж підпали під удар.

Для виробників електрокарів це серйозна проблема. Китайські батареї життєво важливі для багатьох брендів США та ЄС. Ланцюги постачання заплутані новим бюрократичним регулюванням і додатковими витратами, і деякі автокомпанії вже зупиняють виробництво або шукають нових постачальників.

Вплив торгових війн на фармацевтичну галузь

Навіть система охорони здоров’я відчуває наслідки. США значно залежать від Китаю в поставках медичних засобів та інгредієнтів для ліків. Через нові мита ціни ростуть, а дефіцит лише посилюється.

Експерти індустрії попереджають про жорсткі перебої: здорожчають навіть поширені ліки та медичне обладнання високого класу. А в системі охорони здоров’я, яка й без того під тиском, будь-яке вузьке місце швидко стає серйозною проблемою.

Чи знали ви? Європейські ринки вже бачать побічний ефект. Китайські експортери, яких через мита витіснили з ринку США, переорієнтовують потік товару до Європи — зокрема у сфері технологій та споживчих товарів.

Зростаючі мита, нестабільні ринки — що далі?

Загалом ситуація навколо торгової війни США та Китаю в 2025 році залишається туманною, хоч і має реальні наслідки для інвесторів, бізнесу та політиків у всьому світі.

Давайте розглянемо короткострокову, середньострокову й довгострокову перспективу.

Короткострокова перспектива

Є певне полегшення. Коли США оголосили про звільнення деяких технологічних товарів — наприклад, смартфонів і ноутбуків — від найжорсткіших мит, ринки “зітхнули з полегшенням”. Індекс S&P 500 підріс, і на глобальних ринках також спостерігалося зростання. Азійські ІТ-індекси піднялись, а європейські — включно з німецьким DAX і британським FTSE 100 — теж оговтались. Навіть фінансові звіти американських банків дещо підняли настрій.

Однак це, ймовірно, тимчасово: ці винятки переглядаються, а загальна торговельна політика нагадує хиткий ґрунт.

Середньострокова перспектива

Далі ризики лише зростають. Якщо торговий конфлікт затягнеться, це може серйозно сповільнити світову економіку. JPMorgan нещодавно підняв оцінку ймовірності глобальної рецесії до 60% — і це серйозний сигнал. Центральні банки вже думають про подальші кроки: зміну ставок, координацію політик і надзвичайні плани.

Звучать заклики — зокрема від екс-прем’єра Великобританії Гордона Брауна — до глобальної відповіді за зразком реакції на кризу 2008 року. Тим часом бізнес намагається перебудовувати ланцюги постачання і шукати альтернативи — а це набагато складніше, ніж здається.

Довгострокова перспектива

Ми спостерігаємо розворот: країни активно шукають нових торгових партнерів і намагаються зменшити залежність від традиційних економічних центрів. Китай, наприклад, посилює інтернаціоналізацію юаня і прискорює виконання ініціативи «Один пояс — один шлях». США ж переорієнтовуються на внутрішнє виробництво і скорочення залежності від імпорту.

Наслідки можуть бути колосальними. СОТ вже попереджує: торгівля між США та Китаєм може скоротитися на 80%. Це грандіозний зсув, адже ці країни забезпечують близько 3% світової торгівлі. Якщо це станеться — це може суттєво похитнути глобальну економіку.