Чи може уряд США використовувати конфіскований біткоїн? Дослідження правових меж

Основні висновки

Біткоїни конфіскуються згідно з законами США про вилучення активів, пов’язаними з кримінальними та цивільними справами, залучаючи такі агентства, як Міністерство юстиції США (DOJ) та Служба маршалів США (USMS).
Уряд США в основному ліквідує конфісковані біткоїни через аукціони, а отримані кошти перераховуються до державних фондів.
Управління конфіскованими біткоїнами стикається з проблемами, такими як забезпечення кібербезпеки, вплив на ринок і обмежена експертиза в державних установах.
Утримання біткоїну як резерву може встановити глобальні прецеденти, але ризики неналежного управління можуть підірвати довіру суспільства та стабільність ринку.

Біткоїн та інші криптовалюти поступово стають прийнятою частиною фінансових систем як для легальних цілей, так і як інструменти для незаконної діяльності.

Із зростанням обсягів конфіскації біткоїнів урядом США постають питання їх подальшого використання. Чи може уряд безпосередньо використовувати конфісковані біткоїни, чи його варіанти обмежені ліквідацією?

Варто дослідити правові, етичні та практичні аспекти цього питання, розглянувши рамки, виклики та наслідки.

Як уряд США конфіскує біткоїн

Уряд США конфіскує біткоїни в основному через кримінальні розслідування та виконання закону, яке базується на законах про вилучення активів. Ключові правові рамки та агентства виконують вирішальну роль у процесі конфіскації. Конфіскація криптовалюти зазвичай відбувається у двох випадках:

Біткоїни, пов’язані зі злочинами, такими як шахрайство, відмивання коштів, торгівля наркотиками чи хакерські атаки, можуть бути конфісковані як доказ або позбавлені власності як доходи від незаконної діяльності згідно із законами, такими як Закон про контроль над відмиванням коштів 1986 року.
Федеральні закони, як-от Закон про всеохоплюючий контроль над злочинністю 1984 року та Закон про реформу цивільного вилучення активів (CAFRA) 2000 року, дозволяють уряду вилучати активи, пов’язані зі злочинами.

Кілька федеральних агентств займаються конфіскацією криптовалют, зокрема:

Міністерство юстиції (DOJ) здійснює розслідування та порушення справ, що стосуються злочинів, пов’язаних із криптовалютами.
Служба маршалів США (USMS) керує зберіганням та ліквідацією конфіскованих криптовалют.
Федеральне бюро розслідувань (FBI), Служба внутрішніх доходів (IRS) та Слідча служба національної безпеки (HSI) часто проводять розслідування, пов’язані з незаконною діяльністю у криптосфері.

Значущі випадки, такі як конфіскація коштів Silk Road (69 370 BTC у 2020 році), підкреслюють, як ці агентства співпрацюють для забезпечення та управління конфіскованими біткоїнами. Проте на яких правових засадах відбувається ця конфіскація?

Правові рамки врегулювання вилучених активів

У США існують добре відпрацьовані федеральні закони для обробки конфіскованих активів, але їх застосування до цифрових активів, таких як біткоїн, створює нові складнощі. Біткоїн зазвичай потрапляє під одну з двох категорій вилучення:

Кримінальне вилучення: Вимагає засудження, перш ніж активи можуть бути постійно вилучені. Біткоїн, пов’язаний із кримінальними засудженнями, обробляється в рамках цієї категорії.
Цивільне вилучення: Дозволяє вилучення активів без кримінального засудження, якщо є достатня підстава для встановлення зв’язку активу зі злочином. Це особливо актуально для біткоїну, який може бути простежений через блокчейн для встановлення його незаконного походження.

Цифрові активи тепер розглядаються як інші форми власності відповідно до законів про вилучення. Однак через специфічні характеристики біткоїна виникають виклики, такі як псевдонімність, децентралізація та волатильність цін.

Ось кілька прикладів, коли ці виклики були подолані.

Справа Silk Road

Одним із найвідоміших випадків конфіскації біткоїнів став darknet-майданчик Silk Road, закритий федеральними органами в 2013 році. Silk Road дозволяв псевдонімні транзакції з використанням біткоїнів, що ускладнювало відстеження власності та зв’язок конкретних гаманців з нелегальною діяльністю.

Хоча транзакції з біткоїнами записуються в публічному блокчейні, адреси гаманців залишаються псевдонімними, тобто вони не дають змоги прямо встановити особу користувача. Слідчим знадобилися просунуті аналітичні інструменти блокчейну та широка співпраця з криптобіржами, щоб денонімізувати транзакції та прив’язати їх до конкретних осіб.

Міністерство юстиції (DOJ) зрештою конфіскувало 144 336 BTC (тоді вартістю близько $28 мільйонів, зараз — близько $14,2 мільярда), що демонструє складність, але водночас і можливість роботи зі псевдонімнісю. Цей випадок підкреслив, що псевдонімність потребує значних витрат часу, експертних знань і ресурсів для виконання законів про вилучення активів.

У випадках, коли злочинці використовують інструменти для підвищення конфіденційності, такі як міксери чи «coin tumblers» (як це було зроблено з деякими коштами Silk Road), відстеження коштів стає ще складнішим. Це викликало дискусії про те, чи повинен уряд розробляти сильніші можливості для боротьби з такими тактиками обфускації.