Чи можна використовувати блокчейн без криптовалюти?

Що таке блокчейн без криптовалюти?

Блокчейн без криптовалюти – це розподілений реєстр, який зберігає дані, пов’язані з невзаємозамінними токенами (NFT), ініціативами в ланцюгах поставок, метавсесвітом тощо.

Попри те, що біткоїн є найвідомішим застосуванням децентралізованого реєстру чи блокчейну, існує широкий спектр інших можливостей використання цієї технології. Наприклад, блокчейн-технології можуть бути впроваджені у різних фінансових послугах, таких як перекази коштів, цифрові активи й онлайн-платежі, оскільки вони дозволяють проводити платежі без участі банку або інших посередників.

Більше того, наступне покоління систем взаємодії в інтернеті, зокрема смарт-контракти, репутаційні системи, громадські сервіси, Інтернет речей (IoT) і системи безпеки, належать до найбільш перспективних застосувань блокчейн-технологій.

Блокчейн без криптовалюти визначається як розподілений реєстр, який відображає стан спільної бази даних серед численних користувачів. У цій базі можуть зберігатися записи про історію криптовалютних транзакцій або, наприклад, дані конфіденційного голосування, пов’язаного з виборами, які не можуть бути змінені або видалені після додавання.

Отже, блокчейн-технологія не обмежується лише криптовалютами. Однак її основне завдання — це децентралізоване зберігання інформації та досягнення консенсусу щодо певних цифрових активів, які можуть бути як криптовалютами, так і ні. Тому виникає питання: чи можна використовувати блокчейн для чогось іншого?

Ідеально, блокчейн-технологія має потенціал замінити бізнес-моделі, які ґрунтуються на посередниках і централізованих системах довіри. Наприклад, невзаємозамінні токени (NFT) вперше були представлені в мережі Ethereum наприкінці 2017 року і є однією з інновацій на основі блокчейну — поза межами криптовалют — яка впливає на інтелектуальну власність. Проте важливо враховувати ризики та дохідність, пов’язані з NFT, перед тим як інвестувати.

Чи потрібна блокчейну криптовалюта для функціонування?

Тільки публічному блокчейну потрібна криптовалюта для роботи, тоді як приватні блокчейни її не потребують.

Блокчейни поділяються на дві основні категорії: публічні та приватні. Публічні блокчейни є дозвільними, тобто будь-хто може приєднатися до мережі та брати участь у роботі блокчейну. Приватні блокчейни, з іншого боку, не мають децентралізації і є мережами виключно за запрошенням, які управляються окремою організацією.

У публічних блокчейнах, як-от блокчейн біткоїну, учасники мережі, яких називають майнерами, отримують винагороду за розв’язання складної математичної задачі. Це заохочення, як правило, надається у формі власного токена мережі, що слугує стимулом для всієї системи, особливо для досягнення консенсусу.

Оскільки майнінг біткоїнів винагороджує своїх учасників, зараз у нього залучені тисячі комп’ютерів. Без винагороди у вигляді криптовалюти мотивація працювати на вузлах і брати участь у механізмі консенсусу зменшується, що підвищує ризик криптовалютних крадіжок.

Прикладами приватного блокчейну є Hyperledger і Corda. Проєкт Hyperledger, створений Linux Foundation, використовує приватні блокчейни для створення розподілених реєстрів для підтримки конфіденційних комерційних транзакцій. Ще одним прикладом є Corda — дозволений блокчейн-проєкт, розроблений компанією R3 для організацій, які бажають створити взаємодіючі розподілені мережі з приватними транзакціями. У таких блокчейнах немає обов’язку чи потреби використання криптовалют для роботи чи стимулювання учасників, адже управління ними здійснюється централізованими компаніями.

Чи можна інвестувати в блокчейн без купівлі криптовалюти?

Безпосередньо інвестувати в блокчейн неможливо. Проте інвестування у стартапи, засновані на блокчейні, є одним зі способів дослідити блокчейн поза криптовалютними інвестиціями.

Індустрія блокчейну пропонує багато можливостей, адже користувачі й організації прагнуть оптимізувати бізнес-процеси, прискорювати транзакції, покращувати безпеку й прозорість, а також використовувати блокчейн як сервіс (BaaS). Наприклад, можна інвестувати в компанії, які пропонують BaaS, як-от IBM чи Microsoft, щоб зрозуміти технологію блокчейну.

Крім того, ви можете придбати акції компанії, яка розробляє блокчейн-рішення, щоб отримати непрямий доступ до технологій розподіленого реєстру без інвестування в криптовалюти. Це вказує на те, що у блокчейну є багато переваг окрім підтримки криптовалют.

Однією з галузей, де блокчейн має значний вплив, є ланцюг поставок. Наприклад, з його допомогою можна відслідковувати врожай до ферми, де його вирощено, завдяки незмінному публічному запису кожної транзакції. Виробництво, транспортування й доставка переробленого матеріалу до пункту переробки також можуть фіксуватися у розподіленому реєстрі. Один зі способів інвестування — підтримка компаній, які працюють у цих сферах.

Проте, пряме чи непряме інвестування у стартапи на основі блокчейну пов’язане з ризиками, такими як технічні неполадки, хардфорки чи людські помилки. Інвестуйте тільки ті кошти, які ви можете дозволити собі втратити.

Чи можуть смарт-контракти існувати без блокчейну?

Блокчейн є необхідним для роботи смарт-контрактів, оскільки дозволяє автоматизованим угодам здійснюватися та виконуватися без участі третьої сторони.

Подібно до смарт-контрактів, бази даних можуть мати складові для самостійного виконання, наприклад, тригери й збережені процедури. Проте вони не можуть забезпечити незмінність, оскільки будь-хто з адміністративними правами може скасувати будь-яку транзакцію, видалити журнали транзакцій тощо, що створює видимість, ніби вони ніколи не відбувалися. Через це блокчейн завжди буде необхідним для смарт-контрактів, які потребують безпечності й незмінності. Водночас біткоїн, найпопулярніша криптовалюта, не підтримує складні смарт-контракти.

Без блокчейну жодна інша сучасна технологія не забезпечить масового використання смарт-контрактів. Проте смарт-контракти залежать від блокчейн-оракулів для отримання даних ззовні (off-chain), які додаються до розподіленого реєстру у визначені моменти часу. Оракули надають простий спосіб доступу до даних ззовні, але для цього сторони повинні укласти угоду з новою стороною, що може зменшити децентралізовані переваги смарт-контрактів.

Крім того, це створює потенційну точку відмови. Наприклад, оракул може зіткнутися з системним збоєм і не надати необхідну інформацію, надати неправильні дані або припинити роботу. Тому перед тим, як смарт-контракти набудуть ширшого застосування, необхідно вирішити ці проблеми.